Якби ж то саду волю дать

Якби ж то саду волю дать

Зацвів наш яблуневий сад біло-рожевим цвітом,
Та не завжди садам цвісти, зів’януть скоро квіти,
А прийде осінь і тоді рвучкий холодний вітер
Знівечить квіти у саду, оголить яблуневі віти.
Весняний сад і листопад – це зовсім різні речі.
Життю радіють в юності, а в старості чекають смерті.
Якби ж то саду волю дать, щоб все цвісти, щоб все буяти,
Розлуки, зради й злої смерті нікому б не діждатись.