Стара алея

автор: Андрей (2-11-2011, 23:10)

Стара алея

Вже спиляли ті дерева товсті, білостволі,
Що стояли обабіч алеї старої.
Та алея – дивне місце, чарівна алея,
Бо саме на тій алеї зустріла тебе я.
І відтоді, як ступала знов на ту алею,
Бога подумки благала, щоб послав тебе він.
І з’являвся ти відразу. Чудом це вважала я,
Та, побачивши тебе, очі опускала,
Бо щоразу зустрічала палаючий погляд,
Бо з самого початку знала – між нами безодня.
Тільки серцю не накажеш. Юність необачна.
І, нарешті, я прийшла на перше побачення.
Та не склалося у нас, мабуть, не судилось
Бути разом. Доля нас чомусь розлучила.
Не прийде вже на алею хлопець чорноокий.
На біду я полюбила у п’ятнадцять років.
Як боліло моє серце, лиш сама я знаю,
Бо кохання не завжди щасливим буває.
Не забути ту алею, що вела до школи.
Не вернеться до нас юність ніколи, ніколи...

Любов Груньова

Газета "Народна трибуна"
№40 (265) 6 жовтня 2011 року

Теги: стихи

(голосов: 0)

Просмотров: 213 Комментарии (0) Распечатать

Другие новости по теме:

Душа не розцвіте ніколи…

У нашому місті весна розкошує

Як боляче, як сумно…

Трохи про осінь

Був у нас завод..

Информация