Календарь
«    Май 2012    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Полезные ссылки
Архив статей
Токмак » Уголок поэзии
Сортировать новости по: дате новости | популярности | посещаемости | комментариям | алфавиту
автор: Андрей (4-02-2010, 23:15)
Зоя Назарівна Голобородько,
20 років відпрацювала на КШЗ.


Пробачте за слівце

Гудів завод сталевими пресами,
Що аж земля здригалась під ногами.
Палав вогнем, немов казковий звір,
І так було це до тих пір...
Прийшли молодчики, красиві та багаті
З товстими гаманцями, ще й пузаті.
Ламали все, неначе до біди,
Закрили дихання і, мабуть, назавжди.
Панове, що ж ви робите оце?
Бог покарає вас, пробачте за слівце -
Що як потрапите у чан з смолою,
Чорти мішатимуть всіх вкупі кочергою.
Отак довічно будете варитися в смолі.
Нема вам прощення на небі й на землі.
На наших шкурах рай собі створили
А нам життя дісталося немиле.
Вам на людей, що нижче вас - начхати.
Та прийде час за це відповідати.
Усі не можуть в Раді керувати,
Комусь-то й треба з потом працювати.
Панове, схаменіться і творіть добро.
За зло розплата буде все-одно!

Теги: стихи
автор: Андрей (4-02-2010, 23:12)
Кранівниця Галя,
10 років від-працювала на дільниці складання дизелів.


Був у нас завод...

Був у нас завод, заклично він гудів,
Була робота всім, хто лиш її хотів.
Ми виробляли дизелі, потрібні всюди.
Йшли на роботу ми, щасливі люди.
Пролинув час, минули роки,
І влада помінялась з усіх боків.
Ця влада «ССР» не привітала,
Лиш як хотіла – так і оббрехала.
А ми ж раніше як жили?
Чи то у місті, чи в селі –
Могли б поїхать хоч на край землі.
Ніхто тебе ніколи не чіпав,
Ніхто торби твої не перевіряв.
А якщо «бабки» є зароблені у тебе –
Вези додому, й зберігай для себе.
Тепер все повернулось навпаки:
Банк людські гроші загрібає залюбки,
А повернути їх «не має змоги».
Отак «карячемось», не знаємо для кого.
А наш завод – і сильний, і могутній –
Перетворили на заліза купу.
Людей повиганяли із роботи…
Кому потрібні людськії турботи?
Мовчить завод, мов сердиться на всіх…
А ми нічого вдіяти не можем.
А й справді - що ми можем проти «них»?
Ну, що ми можем?

Теги: стихи
автор: Андрей (4-02-2010, 23:10)
Ирина Сурнина

Что впереди нас ожидает?
Посвящается всем, кому небезразлично будущее детей.

Об Украине «Ностальжи» передает,
Что очень «туго» наш народ живет.
И кризис смерчем над страною пролетает.
С народа будто «крышу» рвет-срывает:
Тот вдруг с балкона сиганул,
Тот в петлю голову засунул…
Тот друга предал – обманул,
Тот о наркотиках лишь думал…
Убийства, кражи, воровство,
Маньяки разных возрастов.
И очумела у народа голова…
А что еще готовит нам «глава»?
Отгрохал памятник голодомору!
А лучше бы работу дал народу!
Не строил бы свой личный самолет!
И не дурачил бы свой собственный народ!
Меж «Юлей» с «Витею» словесная война.
Со смехом слушает страна
С телеэкранов их «бомбовую» пальбу,
И на весь мир «смердючу» перепалку.
Смотреть на это просто жалко…
А ведь ни нефть, ни даже газ –
Нет, не спасут страну сейчас!
Нам хлеб бы сеять, хлеб бы жать,
А не землицу продавать…
Инвестор купит с потрохами
Всю Украину вместе с нами.
И на украинском на поле
Батрачить будем мы в неволе…
12.02.2009 года.

Теги: стихи
автор: Андрей (4-02-2010, 23:06)
Раїса Полякова

З надією жити - життя любити

[i]Хоч давно мені не сорок, навіть і не шістдесят,
А я мрію ще у хорі свою пісню доспівать.
Одного не розумію: чом сніги несе зима?
В протидію буревію ще справляюся сама.
Заблукала якось в лузі, навколо - густа пітьма.
Де ж мої надійні друзі? Жаль, що багатьох нема.

Теги: стихи
автор: Андрей (4-02-2010, 23:04)
Любов Груньова

Спогад

Бабуся до кімнати сіна принесла,
Долівку зіллячком духмяним вслала.
А я, мала, у руки зілля те взяла,
Засохлі квіти в ньому відшукала.
Як я тулила квіти до лиця,
Як я їх ніжно пригортала!


Теги: стихи
автор: Андрей (4-02-2010, 23:01)
Любов Груньова

Святий вечір

Ще напередодні падав сніг лапатий.
Урочисто світяться вікна в кожній хаті.
На столі святковім страв смачних багато,
Сьогодні Святвечір – довгождане свято.

На вулицях гомін, смiх веселий чути.
До рідні з вечерею поспішають люди.
Морозець щипає щасливу малечу.
Спустився на землю радісний Святвечір.

Теги: стихи
автор: Андрей (4-02-2010, 22:58)
Надія Мормель

Як часто серце плаче...

Як часто серце плаче – ніхто того не баче.
І як воно страждає – ніхто того не знає.
Забилося у грудях і тихо застогнало,
Та я всміхаюсь людям, аби вони не знали,

Теги: стихи
автор: Андрей (4-02-2010, 22:55)
Надія Мормель

У кожного своя правда

У кожного своя правда. Послухайте, люди!
Той будує, а той грабить – так було, так буде.
Бо не знають, ненаситні, чи не хочуть знати:
На землі ніхто не вічний – бідні, чи багаті.
А хоч знають – роблять вигляд, що не мусять знати,

Теги: стихи
автор: Андрей (24-12-2009, 22:57)
Галя Чорнобривка

За духа святого

Пішли хлопці по вулицях у людей спитати:
Ви за кого збираєтесь голос свій віддати?
Той – за того, той – за того. Підійшли до хати
Де з сім’єю проживає Іван Лопухатий.
Йому також запитання (сорому ні сліду)

Теги: стихи
автор: Андрей (5-11-2009, 21:19)
Надiя Мормель

Осінні думи

І знову в муках помирає літо…
Зів’яли трави, в’януть квіти,
Прослався дощику осінній слід.
І дум важких неперелазний брід

Теги: стихи
Теги

Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

Показать все теги
Популярные статьи
Опрос
Бегающих по улицах Токмака собак, агрессивно перекатывающихся между собой, надо:

Оставить в покое, пусть бегают дальше
Оградить от общества любой ценой, ибо они могут причинить вред прохожим
Ловить и запирать в питомник
Начать отстреливать прямо на улицах
Утопить в остатках Молочной реки
Поступить гуманно и утопить их в тёплой воде...
Разделать на мясо, которым можно прокрмить детей из малообеспеченных семей
Наши друзья